Я спізнилась і не встигла підійти і попрощатись з цим ще зовсім юним Героєм. Я сьогодні була без машини

. Вийшла в центрі купити квіти, а там – музика на всю вулицю від торгово-економічного університету. У них, виявляється, зустріч випускників.

Купила квіти, забігла в університет, влаштувала скандал. Кажу, що на зупинку вище в труні лежить 19-річний пацан, а тут на всю площу гарлапанить музика. Вимкнули, колонки забрали.

Повернулась на зупинку, а тут посеред дороги вирулює патрульна машина, перекриває дорогу, бо о 12 почнеться фестиваль якихось велогонок.

Прибігла пішки дві зупинки, а там дві сотні людей на колінах – хлопчика уже несуть на вулицю.

Пекучий біль образи на місцеву владу, яка не перенесла свято, розривав на частини. Поклала квіти у труну, і знайшовши друзів, стала в колону. Женю вирішили нести через центр і коли вийшли на центральну вулицю, поліція перекрила дорогу, похоронній процесії, бо центром мали проїжджати учасники велогонки.Ми перечікували поки містом проїде та велогоночна колона, і бійці -добровольці, тримаючи труну дивились як повз них проїзджає якесь дурнувате велогоночне грандпрі за сприяння губернатора та вінницького мера.І тоді мені зірвало дах.