Похмурий день, туман усе укрив…
І сльози котяться щоками.
Мій син Вкраїну боронив,
Тепер він спатиме роками.
Знову страшна трагічна звістка увірвалася в нашу шкільну родину.
На сході країни, під Лиманом, загинув випускник нашої школи Віктор Піюк.
Біль і розпач розриває душу. Сім’я втратила сина, чоловіка, батька, внука.
Ми пам’ятаємо Вітю тільки усміхненого, доброго, щирого, безвідмовного у допомозі. Він був гарним другом для всіх.
Щирі співчуття родині.
Пам’ять про Героя Віктора Піюка назавжди залишиться в наших серцях
Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.